Творча група

Контроль знань у 6-му класі по темі: «Одноклітинні (твариноподібні, водорості) організми.

Урок №1. Евглена зелена, амеба протей, інфузорія туфелька, комірцеві джгутикові – одноклітинні тварини

1.Які органели відповідають за живлення амеби?

2.Як відбувається газообмін в амеби?

3.Яку роль виконують скоротливі вакуолі в прісноводних одноклітинних?

4.Знайдіть пару, поєднавши ознаку і відповідний їй організм:

А. Має два ядра                                                          1.Амеба протей

Б. Здатна фотосинтезувати                                      2.Інфузорія туфелька

В. Мають джгутик і несправжні ніжки                  3.Евглена зелена

Г. Здійснюють фагоцитоз                                         4.Комірцеві джгутиконосці

5.Порівняйте одноклітинні організми за ознаками заповнивши таблицю:

Ознаки для порівняння	Амеба протей	Інфузорія туфелька	Комірцеві джгутиконосці	Евглена зелена
Живлення
Дихання
Виділення
Розмноження
Пересування

Урок №2. Паразитичні одноклітинні твариноподібні організми

1.Якими одноклітинними твариноподібними організмами можна заразитися через брудні руки?

2.Замалюйте схему, яка показує: де живе дизентерійна амеба; чим вона живиться; як людина може нею заразитися.

3.Чим небезпечна малярія?

4.Замалюйте схему кружечками і стрілочками і покажіть: як попадає малярійний плазмодій до людини, де він паразитує і як передається до іншої здорової людини?

Урок №3. Хламідомонада, хлорела, діатомові водорості – одноклітинні рослини

1.Замалювати схематично хламідомонаду і зазначити усі органели, які допомагають у живленні хламідомонади.

2.Як відбувається нестатеве розмноження у хламідомонади?

3.Коли і як відбувається статеве розмноження хламідомонади?

4.Які відмінності є між статевим і нестатевим процесом у хламідомонади?

5.Яке значення у природі має хлорела?

6.Які особливості в будові клітин у діатомових водоростей?

7.Порівняти між собою водорості, заповнивши таблицю:

Ознаки для порівняння	Хламідомонада	Хлорела	Діатомові водорості
Середовище життя
Форма клітини
Живлення
Розмноження
Значення

8.Поєднати відповідність організмів і їх характеристик:

А.Хлорела                                                       1.Мають кремнеземовий панцир

Б.Діатомові водорості                                 2.Живляться гетеротрофно

В.Хламідомонада                                         3.Називають «космічною» водорістю

                                                                          4.Має світлочутливе вічко

9.Розташуйте стадії статевого розмноження хламідомонади за порядком, розпочавши із молодих клітин: зигота , доросла хламідомонада, статеві клітини, чотири нові клітини.

Урок №7. Губка, ульва, хара – багатоклітинні організми

1.Чим відрізняються одноклітинні і багатоклітинні організми?

2.Замалювати схему будови губки та позначити усі види клітин, що входять до її складу?

3.Як до губки надходять поживні речовини?

4 Як розмножуються губки?

5.Яке значення губок у природі та житті людини?

6.Чим подібні ульва і хара?

7.Яке використання має ульва?

8.Заповнити таблицю «Будова губки»:

Складові тіла губки	Особливості будови	Значення для організму
Клітини: покривні
джгутикові
амебоподібні
Основна речовина
Порожнина

Урок №8. Тематична атестація

Контрольна робота

Тема. Одноклітинні організми

І варіант

І рівень. Виберіть правильну відповідь.

1.Засновником мікробіології вважають:

   а)Луї Пастера;  б)Антоні ван Левенгука; в)М.Шлейдена;  г)Роберта Гука.

2.Бактерії за сприятливих умов здатні ділитися кожні:

   а)2 години;  б)3 доби;  в)10 годин;  г)20хвилин.

3.Живлення шляхом фагоцитозу характерне для:

   а)інфузорії;  б)амеби;  в)евглени;  г)хламідомонади.

ІІ рівень. Виберіть правильні відповіді.

1.За формою клітини серед бактерій розрізняють:

   а)джгутики;  б)прокаріоти;  в)коки;  г)бацили.

2.Тільки для еукаріотів характерна наявність:

   а)мітохондрій;  б)рибосом;  в)цитоплазми;  г)ядра.

3.Паразитичними одноклітинними твариноподібними організмами є:

   а)кишкова паличка;  б)дизентерійна амеба;  в)малярійний плазмодій;  

   г)холерний вібріон.

ІІІ рівень. Поясніть, яка роль корисних бактерій у природі та житті людини.

ІV рівень. Порівняти за будовою, живленням і розмноженням евглену і 

                   хламідомонаду.

ІІ варіант

І рівень. Виберіть правильну відповідь.

1.Найменші розміри клітин у:

   а)рослин;  б)бактерій;  в)тварин;  г)грибів.

2.За несприятливих умов бактерії:  а)ростуть;  б)переходять у стан анабіозу;

   в)розмножуються;  г)виділяють шкідливі речовини.

3.Кисень в процесі фотосинтезу виділяють бактерії:

   а)пурпурні;  б)ціанобактерії;  в)зелені;  г)холери.

ІІ рівень. Виберіть правильні відповіді.

1.За способом живлення бактерії діляться на:

   а)спірили;  б)вібріони;  в)автотрофи;  г)гетеротрофи.

2.У взаємовигідний симбіоз з іншими організмами вступають: а)архебактерії;

   б)ціанобактерії;  в)бульбочкові бактерії;  г)пурпурні бактерії.

3.До фотосинтезу здатні:

   а)хламідомонада;  б)дизентерійна амеба;  в)хлорела;  г)сальмонела.

ІІІ рівень. Поясніть. чим небезпечна дизентерія.

ІV рівень. Порівняти за будовою, живленням, пересуванням амебу та 

                   інфузорію.

ІІІ варіант

І рівень. Виберіть правильну відповідь.

1.Найбільший недолік малих розмірів бактерій:  а)швидке поширення;

   б)легко проникають в інші організми;  в)стають здобиччю більших істот;

   г)швидко діляться.

2.Бактерії, які виділяють токсини в продуктах харчування зумовлюють 

   хворобу: а)ботулізм;  б)холеру;  в)чуму;  г)висипний тиф.

3.Наявність двох ядер в клітині характерна для:

   а)комірцевого джгутиконосця;  б)інфузорії туфельки;  в)амеби;  г)евглени.

ІІ рівень. Виберіть правильні відповіді.

1.За формою клітини бактерії бувають:

   а)вібріони;  б)спірили;  в)автотрофи;  г)гетеротрофи.

2.До автотрофів належать бактерії:

   а)зелені;  б)пурпурні;  в)ботулізму;  г)чуми.

3.За несприятливих умов хламідомонада: а)утворює зиготу; б)розмножується

   статево;  в)розмножується нестатево;  г)утворює рухливі спори.

ІІІ рівень. Поясніть, чим небезпечна малярія.

ІV рівень. Доведіть, що у губок і одноклітинних тварин є багато спільного.

ІV варіант

І рівень. Виберіть правильну відповідь.

1.Клітини бактерій не мають:

   а)ядра;  б)рибосом;  в)мітохондрій;  г)клітинної оболонки.

2.Збудники туберкульозу – бактерії у формі:

   а)коків;  б)спірил;  в)вібріонів;  г)бацил.

3.У космосі побували клітини:

   а)хламідомонади;  б)хлорели;  в)навікули;  г)евглени.

ІІ рівень. Виберіть правильні відповіді.

1.До корисних бактерій відносяться:  а)біфідобактерії;

   б)сальмонели;  в)гелікобактер;  г)молочнокислі бактерії.

2. Не можуть живитися як рослини:

   а)інфузорії;  б)амеби;  в)евглени;  г)хламідомонади.

3.До багатоклітинних водоростей належать:

   а)ульва;  б)навікула;  в)хара;  г)дріжджі.

ІІІ рівень. Поясніть, яке значення мають губки у природі і житті людини.

ІV рівень. Доведіть, що деякі бактерії можуть бути небезпечні для здоров’я

                   людини.

Контрольні завдання 9 клас

Контрольні завдання 9 класу: посилання

Конспект

Конспект

відкритого уроку з біології

на тему: «Серце, його

будова та властивості»,

проведеного у 9 класі

Новояворівської ЗОШ

І-ІІІ ступенів №3

вчителем Порохнавець О.Я.

Тема уроку.  Серце, його будова та властивості.

Мета: розглянути загальну будову органів кровообігу, детальну будову серця, властивості серцевого м’яза, роботу серцевих клапанів,кровопостачання серця; ознайомлення з вадами серця; продовжити роботу над вивченням термінів теми «Кров і кровообіг»; вивчення гігієнічних знань для профілактики серцевих захворювань.

Обладнання: таблиця «Дощовий черв’як», «Річковий рак», «Кровообіг у хребетних тварин», « Будова серця», моделі клапанів, демонстраційний матеріал «Автоматія серця», електрокардіограми.

Хід уроку

І Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда:

1.   Яку систему органів ми вивчаємо?

2.   Чому на Сході та в Єгипті кров вважали магічною рідиною?

3.   Які функції виконує кров?

Повторення біля таблиць на основі попередніх завдань:

4.   Які особливості будови кровоносних систем ми вивчали у тварин:

    а) у дощового черв’яка;                

    б) у членистоногих;                   

    в) у хребетних?

ІІ Мотивація теми і мети уроку

     Виконання розглянутих функцій неможливе без постійного руху крові – кровообігу, що є важливою умовою життєдіяльності.

        (Запис теми і плану уроку у зошит)

Серце, його будова та властивості

План

               1.Розміщення серця.

               2. Будова серця.

               3.Вади серця.

               4.Властивості серцевого м’яза.

               5.Кровопостачання серця.

ІІІ Вивчення нового матеріалу

     1. ( Демонстрація торса і таблиць)

        Серце знаходиться  посередині грудної порожнини з відхиленням у ліву сторону ( 2/3 у лівій частині ) – верхівка вперед, вниз, ліворуч.

     2. ( Розгляд моделі серця, демонстраційного матеріалу, побудова схеми серця на дошці).

               Перикард

               Епікард

               Міокард

               Ендокард

       Міокард лівого шлуночка в 2.5 рази товстіший за міокард

   лівого шлуночка. Чому? (Бесіда та пояснення вчителя)

        Ендокард утворює клапанний апарат.

        Між передсердями і шлуночками           Демонстрація

    стулкові клапани: в лівій частині –           моделей клапанів

    двостулкові, в правій – тристулкові.

    Рух в одну сторону – від передсердь

    до шлуночків

        

        На виході аорти з лівого шлуночка    

    і легеневого стовбура з правого шлу-      На схемі помітити

    ночка розташовані півмісяцеві, або          напрям руху крові

    кишенькові клапани. Рух крові із шлу-

    ночків у судини – артерії.

     3. ( Повідомлення учня )

         Дивовижна працездатність серцевих клапанів. Стулки     

     кожного з них здійснюють біля 80 мільйонів коливальних

     рухів на рік. Тонкі і еластичні, з ідеальною гладкою блиску-

     чою поверхнею, вони дуже щільні, не допускають колово-

      ротів потоку крові і утворення її згустків.

           Якщо клапани пошкоджуються інфекцією, то руйнується

      делікатна та ідеальна їх конструкція. Виникають важкі

      вади клапанів серця. Для багатьох хворих залишається один

      вихід – заміна зруйнованих клапанів.

           Група вчених-медиків винайшла штучні клапани, які ма-

      ють  вигляд кульок чи  дисків, розміщених в  спеціальних

      сітчастих каркасах, усередині яких кулька чи диск перемі-

      щуються вверх- вниз, відкриваючи та закриваючи потік кро-

      ві.

      У деяких випадках замінювали два, три клапани і спасали

      життя невиліковно хворій людині.

4.( Розповідь учителя з ілюструванням демонстраційного

матеріалу та електрокардіограм )

     Серце – дивний орган. Воно може ритмічно скорочуватись і поза організмом дуже довго ( при цьому слід пропускати розчин Рінгера з додаванням глюкози та насичений киснем ).

            Серце можна оживити. Вперше це зробив професор

      Кулябко в 1903 році. Він оживив серце дівчинки, що помер-

      ла від запалення легень аж через 20 годин після її смерті.

            Це свідчить про те, що для серця характерна автоматія:

      воно ритмічно скорочується завдяки  імпульсам, збуджен-

      ню, що виникає у самому серці і поширюється по всьому

      міокарді. Цю властивість називають провідністю.

           Спочатку збудження виникає в стінках передсердь, потім

      воно передається до шлуночків. Тому вони скорочуються по

      черзі.

            При поширенні збудження по серцю,    Демонстрація

      в ньому  виникають  електричні  струми,   електрокардіо-                                                                     

     що можуть бути зареєстровані з допомо-     грами і пояснен-        

      гою електрокардіографа. Запис їх на па-     ня її зубців.

      пері називається електрокардіограмою.

    5.( Пояснення учителя з використанням таблиці та моделей)

          Серце, яке інтенсивно працює потребує безперебійного

      постачання кисню та поживних речовин. Є дві коронарні,

      або вінцеві артерії, що відходять від початку аорти. По них

      за добу протікає біля 500л крові. Зменшення кровопостачан-

      ня серця може призвести до інфаркту міокарда.

1)     Операції на серце – на працюючому    (Амосов, Бакулєв,

                                    -- на «сухому»           Вишневський)

2) Гіпотермія – пониження температури тіла до 30,5*-31*С

може зупинити серце.

3)Дефібрилятор – для відновлення роботи серця: електроди накладають на грудну клітку і пропускають конденсатор-ний розряд напругою 4-5тис.В протягом 0,01с. Усі м’язи серця скорочуються і відновлюється серцевий цикл. При цьому інші тканини не ушкоджуються.

       ІV Підведення підсумків уроку

            У формі бесіди розвинути твердження:

            1) Серце чотирикамерне…

            2) Ліва частина серця відрізняється від правої…

            3) Клапани серця…, вади серця…

            4) Гіподинамія впливає на серцевий м’яз…

      V Завдання додому

       Вивчити 23(2), 24, підготувати повідомлення про лікування

       судин.   

Мохи урок

Тема уроку: Мохи

Мета уроку: сформувати знання про характерні особливості мохів, ускладнення їх організації у порівнянні з водоростями, чергуваня поколінь, ознайомити з різноманітністю мохів, місцем та роллю їх у природі та практичним значенням.

Обладнання: гербарні екземпляри зозулиного моху, сфагнуму та інших мохів, поширених на Україні, географічна карта України, таблиці («Зозулин льон», «Сфагнум»), торф, продукти отримані з торфу, презентації «Рослинність болота», «Добування і використання торфу»).

Тип уроку: комбінований, урок-мандрівка.

І.Мотивація мети і завдань уроку

   Мандрівка наша буде проходити на уявному лайнері, який буде по черзі приземлюватися на різних станціях з метою вивчення поширення, будови,

розмноження та значення мохів.

План уроку

1.Середовище існування мохів                         станція «Географічна»

2.Особливості будови тіла                                станція « Дослідна»

3.Властивості мохів                                           станція «Історична»

4.Практичне використання                               станція «Промислова»

5.Роль мохів у природі                                      станція «Екологічна»

ІІ. Актуалізація опорних знань

   Для того , щоб нам вивчити і дослідити мохи, підготуємо спочатку злітну смугу.

І так, пригадаємо:

      1.Як поділили вчені рослини у ХІХ столітті?

         (на вищі і нижчі)

      2.Чому водорості належать до нижчих рослин?

         (у них відсутні тканини і органи)

      3.Які водорості є виключно одноклітинними?

         (діатомові, евгленові)

      4.Серед яких водоростей зустрічаються одноклітинні і багатоклітинні?

         (зелені: одноклітинні – хламідомонада, хлорела;

                       Багатоклітинні – хара,  спірогіра)

      5.Виключно багатоклітинні водорості – це …?

         (бурі, червоні)

      6.Яку водорість називають морською капустою?

          (ламінарію)

      7.З яких водоростей добувають агар-агар?

          (червоних)

      8.Які водорості є найбільших розмірів??

          (бурі)

      9.Які з водоростей можуть жити найглибше?

          (червоні)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

   Перша зупинка в нашій мандрівці на північному заході нашої країни в краї

лісів та боліт на станції «Географічна» (кадр1,2 –болотисті місцевості)

   Болота утворюються в низинах, котлованах, де застоюється вода або близько до поверхні залягають грунтові води, із озер, які заростають, або річок, що повільно течуть, Сфагнові болота називаються верховими, так як отримують воду з атмосфери (дощ, сніг). Торфовий шар в таких болотах може досягати 6-10 метрів.

   Зупиняємось на станції «Дослідна» та будемо досліджувати будову мохів.

   Мохи розрізняють сланеві і листостеблові.

   (кадр3 –маршанція мінлива)

   Тіло сланевих мохів – це просто пластинка, знизу якої є ризоїди, Ними пластинка кріпиться до грунту чи каменів. Ризоїди також транспортують воду до пластинки. Маршанцію можна побачити на перезволожених луках, по берегах потічків, або на закинутих стежинах з дрібного щебеню або асфальту, де не росте трава.

   На вологих луках, у лісах можна знайти листостеблові мохи. Проведемо

лабораторне дослідження 12: «Будова моху», використовуючи лупи, гербарні листи, таблиці. Інструктаж з безпеки життєдіяльності №9.

   1.Розгляньте рослини зозулиного льону, знайдіть стебло, листки, ризоїди.

   2.На верхівці пагонів зозулиного льону між листками утворюються чоловічі, або жіночі статеві органи.

   3.Робота із схемою в підручнику:

   Запліднення – зигота – спорогон – спорангій – спори – ниточки (протонеми)

   4.Зробити підписи до малюнка моху зозулиного льону і написати висновок, вставивши пропущені слова в текст:

   У зозулиного льону послідовно змінюється статеве та _______________

покоління. Рослини, що мають стебло, ______________ -- це  статеве покоління.

На стеблі при основі пагона розвиваються волоски - ______________.

   На верхівках пагонів зозулиного льону між листками утворюються чоловічі, або-_____________ статеві органи. Коли падає дощ, сперматозоїди запліднюють

_________________ і утворюється____________.Із зиготи на жіночій рослині розвивається нестатеве покоління моху ______________.У коробочці спорогона дозрівають ____________.

(кадр 4 – сфагнум)

   Дуже цікавим є білий мох – сфагнум. У його тілі переважають мертві клітини. У листках зелених клітин дуже мало, тому створюється враження, що вони білі. Ці клітини поглинають багато води, що сприяє утворенню болота. Окрім того , у сфагнумі містяться речовини, що вбивають бактерії. Тому залишки моху в болоті

не перегнивають, а утворюють потужні поклади сфагнового торфу.

Зупинка -- станція «Історична»

   Мохи мають бактерицидну дію, вбивають бактерій. Тому під час війни сфагнум висушували і прикладали до ран. Предмети, які попадають а торф зберігаються законсервованими довгий час і не гниють. Так в Австрії були знайдені залишки

дерев’яної дороги , що проложили ще римляни, монета з датою 41рік нашої ери. В торфі знаходять залишки тварин, предметів побуту, пилок рослин. Таким чином, торфовища є ніби літописною книгою.

   Практичне використання мохів розглянемо на станції « Промислова» (кадр 5,6,7)

   З торфу можна отримати паливо, теплоізоляційні матеріали в будівництві, пакувальний матеріал, віск, спирт, парафін, аміак, пластмасу.

   Зараз ми попадаємо в науково дослідну лабораторію, на станцію «Екологічна»,де з’ясовують позитивну та негативну роль мохів у природі. Тож послухаємо думку провідного спеціаліста.

,,,Мохи виконують неабияку позитивну роль в природі: вони заселяють непридатні для життя інших організмів місця; виділяють кисень; беруть участь у кругообігу речовин; охороняють землі від ерозії; швидко всмоктують і добре утримують воду;

є місцем життя для багатьох і, в тому числі промислових тварин, а також ягідні площі. Але , все ж таки мохи погіршують продуктивність сільськогосподарських земель, утруднюють аерацію грунту, зумовлюють заболочування, самозаймання сфагнових мохів, часто є причиною лісових пожеж.

   Додам, що мохи чутливі до присутності в повітрі шкідливих домішок і не здатні жити в приміських зонах. На Поліссі осушували болота, щоб збільшити посівну площу, і від цього обміліло і пропало багато річок, зруйнувалась природа. І хоч

мохи не занесені до Червоної книги, їх слід охороняти.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

   А тепер, щоб повернутися додому, відкриємо «чорний ящик»:

   1. Де можна зустріти мохи? ( кадр 8)

   2. Як поділяються мохи за будовою тіла?

   3. Яке покоління переважає у мохів?

   4. Який вигляд має статеве покоління у мохів?

   5. Чому сфагнум називають білим мохом?

   6. Чому залишки моху у болотах не перегнивають?

   7. Чому мохи слід охороняти?

V. Домашнє завдання

   Вивчити *39, написати в зошиті завдання на ст.176-177